Набрав чинності Закон, який вніс ряд нововведень до кримінального процесуального законодавства

25 серпня 2022 року, набрав чинності Закон України від 27 липня 2022 року №2462-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану» (Закон).

Що змінилося із набуттям чинності Законом?

Аби дізнатися відповідь на це запитання, пропонуємо ознайомитися з порівняльною таблицею, що побудована за принципом «було — стало», та коротким оглядом цього документа. 

Зазначеним Законом, окрім іншого:

✔ доповнено перелік осіб з боку захисту як сторони кримінального провадження (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК) — «особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю», визначення якої міститься у п. 27 ч. 1 ст. 3 КПК та під якою пропонується розуміти «фізичну особу, яка не набула статусу підозрюваного, обвинуваченого у зв'язку з її смертю, але стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення». Дещо інше визначення такої особи передбачено в абз. 2 ч. 2 ст. 42 КПК, під якою пропонується розуміти «фізичну особу, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави, передбачені частиною першою статті 276 цього Кодексу для повідомлення про підозру, але якій у порядку, передбаченому статтями 276–279 цього Кодексу, не повідомлено про підозру через її смерть».

При цьому якщо керуватися буквальним тлумаченням п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК, до сторони кримінального провадження з боку захисту віднесено безпосередньо померлу особу, так само з огляду на передбачене доповнення до ч. 1 ст. 45 КПК — здійснювати її захист уповноважено адвоката (захисника). Наведене видається не зовсім коректним, особливо якщо враховувати зміни до ст. 284 КПК, передбачені цим Законом, відповідно до яких надсилається письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю такої особи та надається право заявляти клопотання про непогодження із закриттям на цій підставі одному із близьких родичів або члену сім'ї та/або захиснику померлого;

✔  розширено перелік суб'єктів, які можуть надавати письмовий дозвіл на видачу трупа у кримінальному провадженні, яке здійснюється у порядку, передбаченому ст. 615 КПК, тобто здійснюваного в умовах воєнного стану. Відтепер такий дозвіл, крім прокурора, може надавати і слідчий;

✔ передбачено надання копії протоколу особі, освідування якої здійснювалося, незалежно від того, чи проводилося таке освідування за добровільною згодою особи чи примусово;

✔ доповнено ст. 331 КПК новою частиною, відповідно до якої у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому ст. 615 КПК;

✔ внесено суттєві зміни до ст. 615 КПК, якими обмежено повноваження керівника органу прокуратури (в умовах відсутності об'єктивної можливості виконання слідчим суддею певних повноважень), в тому числі й щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим наявна неузгодженість положень в цій статті.

Традиційно, для кращого розуміння змін, що передбачені Законом, пропонуємо ознайомитися із порівняльною таблицею, у якій наведено положення КПК у попередній та з урахуванням внесених змін редакціях.